Абрагам Д. Бім був одним з мерів з найкоротшим терміном перебування на посаді в історії Нью-Йорка, але, безперечно, його управління мегаполісом є одним з найбільш пам’ятних. Ця людина успадкувала велику кількість труднощів, залишених його попередником Джоном В. Ліндсеєм. Однак він зумів деякі з них подолати. Детальніше про те, як йому це вдалося, поговоримо на manhattanyes.com.
Непосильна дитяча праця
Абрагам народився в Лондоні 20 березня 1906 року в родині Філіпа та Естер, які переїхали з Польщі до США, коли синові виповнилося три місяці, і оселилися в Нижньому Іст-Сайді. Батько хлопчика – соціаліст-революціонер, який ледь уникнув арешту, відправився прямо до Нью-Йорка, а Естер після народження малюка приєдналася до чоловіка.
На жаль, обставини склалися так, що мати Абрагама померла в 1912 році й батько одружився вдруге. Хлопчик, якого прозвали «Спанкі» за його задирливість, виріс у тісній, холодній квартирі в Нижньому Іст-Сайді. У школі Абрагам відрізнявся від своїх однолітків. У Вищій школі комерції юнак отримав найвищі бали на іспитах з бухгалтерського обліку і продемонстрував виняткову здатність до засвоєння інформації та запам’ятовування фактів.
Батько практично не допомагав синові фінансово, тому з молодших класів хлопчик підробляв, ходив по багатоквартирних будинках і будив людей, у яких не було будильників. У старших класах Абрагам працював вечорами на паперовій фабриці, а під час обідньої перерви займався навчанням. Хлопцеві доводилося їздити на роликах до школи й на роботу, щоб заощадити на проїзді в метро.
Викладацька діяльність
У 15-річному віці Абрагам познайомився з Мері Інгерман за грою в шашки в університетському клубі на Елдридж-стріт. У 1928 році юнак з відзнакою закінчив цей коледж, здобувши ступінь бакалавра в галузі бізнесу. Бім відкрив власну бухгалтерську фірму Beame & Greidinger ще під час навчання в коледжі. Пізніше, з 1929 року по 1946 рік, він викладав бухгалтерський облік у середній школі Річмонд-Гілл. З 1944 року по 1945 рік Бім викладав комерційне право і бухгалтерський облік в Ратгерському університеті в Нью-Брансвіку, штат Нью-Джерсі.
Перші кроки в політиці
Бім вперше спробував себе в політиці, працюючи помічником директора Бюджетного управління Нью-Йорка з 1946 року по 1952 рік. Згодом він став директором міського бюджету й обіймав цю посаду з 1952 року по 1961 рік. У цей період Абрагам прославився як потенційний бухгалтер, який ретельно стежив за доходами й витратами міста. У ті роки він успішно вів переговори щодо всіх трудових договорів у Нью-Йорку й уникав страйків та простоїв. Розроблені ним програми управління дозволили місту заощадити близько 40 мільйонів доларів на оплаті праці.
У 1961 році Бім вперше балотувався на виборах як кандидат на посаду міського контролера у складі списку, очолюваного Вагнером, який був мером протягом 8 років. Попри протидію з боку партійних лідерів, домагався третього терміну. У цей момент Абрагам захотів приєднатися до Вагнера і зміг обійти його за кількістю голосів. У 1965 році, коли той пішов у відставку, Бім без успіху балотувався на його місце. Він практично розчинився в кампанії, в якій домінували його ерудовані опоненти. Важливо відзначити, що Бім був єврейським кандидатом на пост мера міста, де євреїв було більше, ніж в Тель-Авіві. Аналітики відзначають, що багато євреїв побоювалися уваги й можливого сплеску антисемітизму, який міг привернути єврейський мер, якби справи пішли погано.
Протягом наступних 4-х років, не обіймаючи посади, Бім працював приватним інвестиційним консультантом. Попри процвітання, він не мав розкоші й жив скромно. У 1969 році Абрагам повернувся, балотуючись на посаду міського контролера і все ж зайняв її.
Перебування на посаді мера: порятунок Нью-Йорка від кризи
У 1974 році Бім став 104-м мером Нью-Йорка. Його епоха тривала всього 4 роки з 1974 року по 1977 рік, але вона була насиченою. Меру під час вступу на посаду довелося мати справу з вибухами бомб, влаштованими терористами в офісних будівлях і універмагах, з відключенням електроенергії по всьому місту, крадіжками та арештами. Крім того, Нью-Йорк перебував на межі банкрутства. Це було найгірше фінансове становище, яке коли-небудь переживало місто. Бім доклав чимало зусиль, щоб врегулювати ситуацію. Він скоригував бюджет, скоротив чисельність персоналу і заморозив зарплати, щоб знизити витрати. Його дії багато хто критикував і виправдовував.
У жовтні 1975 року борг Нью-Йорка склав 450 мільйонів доларів. 17 жовтня мер Бім оголосив, що місто не має достатньо коштів для погашення боргу. Він закликав містян зробити певний внесок, щоб поліпшити життя своїх родичів, сусідів і друзів та забезпечити безперебійну роботу важливих служб. Після чого подав заявку на федеральне фінансування, щоб утримати місто на плаву. Президент Джеральд Форд відхилив його первинне прохання, хоча в кінцевому підсумку схвалив виділення федерального фінансування для Нью-Йорка. Абрагам також отримав допомогу від декількох організацій, спонсорованих штатом, у своїх зусиллях щодо виправлення ситуації.
У 1977 році Бім зіткнувся з черговою кризою. 13 липня в місті сталося серйозне відключення електроенергії. Більша його частина залишалася без електрики понад добу. Стічні води потрапили на міські пляжі, а в тисячах ресторанів почала псуватися їжа. Щоб знизити напруженість і зростальне невдоволення містян, Абрагам заснував Центр допомоги постраждалим у будівлі міського поліційного управління. Там люди отримували підтримку і ресурси, поки влада боролася з крадіжками та іншими злочинами, які виникли за відключенням електроенергії.
У 1977 році Абрагам Бім балотувався на другий термін на посаду мера. На той час його популярність пішла на спад, і він посів лише третє місце на праймеріз Демократичної партії, поступившись Едварду Кочу і Маріо Куомо. Коч переміг на виборах у листопаді 1977 року.
Бюджетна політика Абрагама стала предметом жорстких суперечок під час його мерства. До 1975 року ситуація настільки погіршилася, що державні органи були змушені взяти на себе управління бюджетом Нью-Йорка. Варто зазначити, що в перші роки, коли Абрагам вступив на посаду, місто мало дефіцит 1,5 мільярда доларів, але до кінця його терміну профіцит склав 20 мільйонів доларів. Це був початок відновлення, яке тривало кілька років.
Останні роки життя, заслуги
Абрагам Бім помер 10 лютого 2001 року у віці 94 років. Його госпіталізували до Медичного центру Нью-Йоркського університету, де перед смертю він переніс операцію на серці. У Біма довгий час були проблеми з серцем. У 1991 році у нього стався інфаркт, а у 2001 році – другий.
Абрагам Бім був першим мером Нью-Йорка, який сповідував юдаїзм. Він неодноразово отримував нагороди за благодійність і внесок у суспільство від різних міських організацій. У 1957 році його нагородили медаллю Таунсенда Гарріса в знак визнання його лідерських якостей у суспільстві. Багато істориків і політологів вивчали період правління Біма і встановили, що ексмер піддався широкій критиці за звільнення міських службовців, невивезення сміття, закриття шкіл і пожежних частин. Його також хвалили за проведення в місті Національного з’їзду Демократичної партії в 1976 році.
Термін повноважень мера Нью-Йорка Абрагама Біма був одним з найскладніших для міста. Йому довелося зіткнутися з інфраструктурою, що розвалюється, і громадською недовірою. Однак він ніколи не ухилявся від розв’язання проблем. Якби ця людина не вжила радикальних заходів щодо скорочення витрат і поліпшення бюджету, то місто, можливо, ніколи не стало б таким успішним, як нині.