Репутацію 10-го президента Бронкса заплямував політичний скандал. У 1987 році Стенлі Саймон був засуджений за звинуваченнями у федеральному рекеті. Його історія схожа на історії багатьох державних службовців Нью-Йорка того часу. Вона стала попередженням для інших недоброчесних політиків; нагадуванням про те, що кожна дія має свої наслідки. Докладніше про одіозного уродженця Мангеттена читайте далі на manhattanyes.
Раннє життя
Стенлі Саймон народився 3 березня 1930 року на Мангеттені в родині російських єврейських іммігрантів. Він зростав у Бронксі, де його батьки володіли кондитерською. Освіту Саймон здобув у Нью-Йоркському університеті та Бруклінській юридичній школі – альма-матер багатьох нью-йоркських політиків.
Політика
Свій шлях у політиці Стенлі Саймон розпочав із керування Демократичною партією в районі Бронкса Рівердейл. У 1973–1978 роках він представляв у Міській раді Нью-Йорка 8-й округ, що охоплює декілька районів, зокрема на півночі Мангеттена та півдні Бронкса, де проживають переважно латиноамериканці. Здебільшого Саймон виконував рутинні справи члена міської ради, як-от моніторинг міських служб і ухвалення бюджетів. У цей період він також керував Асоціацією адвокатів Бронкса.
У 1979–1987 роках політик служив громаді Бронкса як президент. Володіючи невеликою владою та невеликим бюджетом, він усе ж зумів покращити культуру, економіку та громадську безпеку в боро. У 1981 році Саймон організував безплатні концерти Bronx Arts Ensemble – струнного квартету та квінтету дерев’яних духових інструментів. У 1982 році президент допоміг реалізувати 21-акровий індустріальний парк Bathgate. Через три роки він долучився до відкриття в Бронксі найновішої на той час у Нью-Йорку поліційної дільниці.
До слова, обов’язками президентів боро є: консультування мера Нью-Йорка, роз’яснення громаді боро питань щодо землекористування, захист потреб боро в процесі щорічного муніципального бюджету, призначення деяких посадових осіб і членів громадської ради, а також робота в різних радах і комітетах. Президенти боро захищають інтереси своїх виборців перед мерськими агентствами, міською радою, урядом штату Нью-Йорк, державними корпораціями та приватними підприємствами.
Що цікаво, протягом усієї своєї кар’єри Стенлі Саймон підтримував Стенлі М. Фрідмана – впливового політичного діяча Бронкса, заступника Абрагама Біма – 104-го мера Нью-Йорка. Хоча Фрідман не обіймав жодної виборної посади, але він контролював призначення суддів і просував інтереси політиків, які його підтримували. У 1978 році Саймон підтримав Фрідмана під час його спроби очолити Демократичну партію Бронкса. А вже через рік Фрідман висунув кандидатуру Саймона на посаду тимчасового виконувача обов’язків президента Бронкса замість Роберта Абрамса, якого обрали генеральним прокурором Нью-Йорка. Восьмеро членів Міської ради Бронкса підтримали кандидатуру Саймона, а вже в 1979 році він виграв вибори та став постійним президентом боро.
Суд та ув’язнення
У 1987 році Cтенлі Саймон подав у відставку через висунуті проти нього обвинувачення. Тоді він заявив, що невинний і пишається своєю службою в Бронксі, але змушений піти у відставку, щоби присвятити весь час правовим питанням. За його словами, ефективно виконувати обов’язки президента боро складно під час боротьби з обвинуваченнями.
А вже через рік політика засудили до 5 років позбавлення волі за рекет, неправдиві свідчення й ухилення від сплати податку на прибуток. Крім того, політик отримав хабар у розмірі 50 000 доларів від Wedtech Corporation (підрядника з Південного Бронкса, який виробляв армійські двигуни та військово-морські понтони) в обмін на домовленість про оренду нерухомості на набережній. Саймон користувався посадою і впливом для того, щоби займатися здирництвом. Він навіть вимагав надання престижної роботи його зятю.
Після 2 років і 2 тижнів у в’язниці Саймон вийшов на волю, оскільки суддя Констанс Бейкер Мотлі без пояснення скоротила його вирок, завдяки чому він отримав право на негайне умовно-дострокове звільнення. Помер експрезидент у серпні 2023-го у віці 93 роки. Про його смерть публічно повідомили аж у липні 2024 року.
До слова, товариш Саймона, Фрідман, також був визнаний у рекеті та хабарництві. Його засудили до 12 років ув’язнення. І Саймон, і Фрідман були причетні до укладання контрактів на кабельне телебачення та франшиз на буксирування, а також до фінансування й витрачання бюджетного фонду Демократичної партії. Щодо справи Wedtech Corporation, то, крім Саймона, були засуджені два конгресмени Бронкса – Маріо Б’яджі та Роберт Гарсіа. Загалом понад 20 урядовців США були причетні до злочинів, пов’язаних зі скандалом. Деякі з засуджень, однак, були скасовані в 1991 році. Тоді з’ясувалося, що Ентоні Гуаріглія, колишній президент Wedtech Corporation, надав неправдиві свідчення. Апеляційний суд вирішив, що присяжні, ймовірно, дискредитували б його свідчення, якби знали про їх неправдивість.